15
tencí, jež s hlediska veřejného a sociálního jsou
právě vládním nařízením č. 667/1920 sledovány.
Tážeme se proto pana ministra, zda je ochoten
učiniti opatření, aby zadávka tiskopisů firmě "Gra-
fia" byla zrušena, jakož i postarati se o to, aby
ustanovení zadávacího řádu byla plněna tak, aby
v shora uvedeném případě zadávku dostala firma,
která kolektivní smlouvu dodržuje a plní.
V Praze dne 29. dubna 1936.
Révay, Schulcz,
R. Chalupa, Tayerle, Benda, dr Macek, Jurnečková-
Vorlová, Jar. Kučera, Dlouhý, dr Mareš, dr Marko-
vič, Laušman, Jaša, Hladký, Vaverka, AI. Langer,
Nový, Polach, Tymeš, Felix Kučera, Bečko, Klein,
Einer, dr Goldstein.
Рôvodní znění ad 424/П.
Интерпелляция
посла Олекси Борканюка
до мш!стерства справедливости
в справ! конф1скащйно1 практики
ужгородсько! цензури.
В перюдичшй щотижневш газет! »Кар-
патська правда* ч. 12 з 22. березня 1936 р.
було сконф1сковано такс:
1. В статт! »Пали европейсько! вшни«:
ГПсля цього Птлер соб! сказав: Все мо-
жу соб! дозволити. Але те, що в!н соб!
тепер дозволив, викликало велике за-
гострення м!жнародного положения 1
военно! небезпеки. Безпосередно е загро-
жен'1 Франщя, Бельпя, Чехословаччина,
Австр!я, а також означав загрозу в!йни
проти Радянського союзу.
2. В статт!: »Трудящ! обороняють сво!'
права на збори 1 демонстрации:
Останн! птлер!вськ! провокации! ви-
брики обурили щлий св!т. ГНрвання ло-
карнського договору, вислання шмець-
кого вшська в демштаризоване пасмо
Поруря переконують найширш! трудящ!
верстви про те, що шмецький фашизм
хоче кинути ц!лий св!т в пекло ново!' в!й-
ни. Ця небезпека в першу чергу загро-
жуе 1 Чехословаччин!. Генлайнова парт!я
е масовою опорою Птлера в Чехосло-
ваччин!. А що робить чехословацька бур-
жуаз!я та и пом!чники - владн! соща-
л1сти, щоби запоб!гти ц1й небезпец!, що-
би оборонити мир? - Чесью фашисти
отверто вихвалюють Птлера за його
учинки. Газети коалщшних парт!й, в тому
числ! 1 газети владних сощал1ст!в кри-
чать: »з того в!йна не буде!« Так стара-
ються приспати увагу трудящих мае до
военно'Г небезпеки, яка загрожуе. А вла-
да забороняе вс! збори 1 машфестацп,
щоб трудящ! не могли виявити свойого
незадоволення.
3. В статт! »Масовою боротьбою за не-
гайне розпочаття роб!т«:
Безроб1тн1 не см!ють дальше чекати на
роботу, а повинш витворювати единий
фронт 1 масово виступати на уряди.
4. В статт! »Трудящ1 селяне села Веля-
тина жадають негайно суспендувати
аграрного старосту*:
Ми вже не раз писали про р!жш ма-
шпуляцп аграрного старости Буковича
в сел! Велятин!. Але суд його не брав до
вщпсшдальносп, бо в!н добрий талпо-
лиз...
Вже були 1 жандарми висл!джувати ц!
афери з вексликами, з кукурузою та
з блоками аграрного старости Буковича.
Не упав 1 волос з голови, бо за нього за-
ступаеться ! окружний начальник та шил
аграрн! вельмож!. Аграрн! вельмож! пе-
редали йому нав!ть роботу на сюлька
м!льйон!в - побудовання мосту через
Тису. Трудящ! селяне села Велятина силь-
но побурей! ! жадають негайно висл!дити
цю аферу аграрного старости на м!сц! та
негайно його суспендувати з староства.
Комужстичн! старости чесно обороняли
штереси трудящих ! 1'х було суспендова-
но. Чому аграрний староста не е суспен-
дований ! тод!, коли ц!ле село гучить про
його афери? Геть з аграрними староста-
ми ! аграрницькою [§ 9 т. ] полггикою!
5. В статт! »Трудящ! мусять масово бо-
ротись проти чех!зацп шюльництва на
П!дкарпатт!!«:
I п1сля цих факт!в чеська буржуаз!я та
и слуги - Бачинсью, Косе!! ш под!бн! -
ще в!дважуються перед щлим св!том за-
перечувати, що на П!дкарпатт! тепер!ш-
ний владний режим не переводить чех!-
зац!ю. Але факти - це уперта р!ч, яка не
даеться заперечити. Чеськ! пани, коли не
можуть заперечити чех!зацп, то викручу-
ються, що то не е »примусова« чех!зац!я,
що вони не »винуват!« за те, коли не-
чеськ! д!ти йдуть до чеських шк!л. Прав-