16

да, до тепер чеські жандарми та поліцаТ
пендриками ще не гнали нечеських дітей
до чеських шкіл, але чеська буржуазія
так хитро веде свою політику, що іншими
способами примушуе нечехам чехізува-
тись. До урядів заведено чеську урядову
мову. Вже це заставляе нерозважних ро-
дичів посилати своіх дітей до чеських
шкіл, бо думають, що так і'х діти після
закінчення шкіл скорше можуть дістати
посаду. Крім цього т. зв. »русинські«
школи находяться в поганих будинках,
дітей до клас нагромаджено як оселедців
до бочки, шкільне оборудовання погане,

діти не мають ніяких вигод і т. д....

Як влада підпирае шкільництво на Під-
карпатті, видно із того, що міністерство
шкільництва і освіти в 1936 р. на побудо-
вання 60 т. зв. »русинських« шкіл дае
всього 800. 000 Кч, а на одну чеську шко-
лу понад 1, 500. 000 Кч. Отже, чехізація
в нашому краю йде повним ходом. Фен-
цики, Бродіі, Волошини, Бращайки, Рей-
ваіі тільки перед трудящими кричать про-
ти чехізаціі, але на ділі допомагають
чеській буржуазіі чехізацію наших дітей,
всього трудящого населення переводити.
Трудящий народ Підкарпаття мусить
своіми спільними силами боротись проти
чехізаціі, за своі національні права.

6. В статті »Вийшли з тюрми«:

Всі ці товариші вийшовши з тюрми
приеднались до класовоі боротьби. Ви-
таемо іх знов в наших революційних
рядах.

7. В статті »3асуджені«:

Хустський краевий суд засудив тов.
Івана Сенинця з Довгого на 6 місяців
тюрми за революційну працю.

Тому, що вище наведені сконфісковані
місця або констатують голі факти, або
переповідають загальні справи, які в ін-
ших газетах не були конфісковані - за-
питуемо пана міністра:

1. Чи охочий пан міністер зробити від-
повідні кроки, Ідоб подібна практика
ужгородськоі цензури не повторювалась?

2. Чи охочий пан міністер зробити за-
ходи, щоб на Підкарпатті свобода преси
цензурою не була нарушувана?

П р а г а, дня 23. березня 1936.

Вогkaňuk,

Dölling, Vodičkа, Sliwka, Веuег, Kosik, Kopřivа,

B. Köhler, Dvořák, Schmidke, Sуnek, Široký, Ма-

сhačová, Švermа, Slanský, Klímа, Dг Jaг. Dо1аn-

ský, Nepomucký, Kliment, Vallo, Zupka.

Původní znění ad 424/VII.

Interpelláció

Beadja Kosik István képviselő
a belügyminiszter urnák,

a Palást-Födémesi útépítésnél strajkoló
munkások ügyében.

A Palást-Födémesi állami útépítési munkálatok-
nál alkalmazott munkások a lehetetlen, bér és
munkaviszonyok miatt kénytelenek voltak strájkba
lépni, hogy életviszonyaikat megjavítsák.

Ezen strájk alkalmával az Ipolysági járási
hivatal expoziturájának komiszárja, névszerint
Gregor, a strajkoló munkásokkal és azok bizalmi
embereivel szemben több esetben brutálisan és
torvényellenesen lépet föl. A fentnevezett komiszár
1936 IV. hó 20-án délután 5 óra tájban megjelent
Palást községben, ahol körülbelül 500 munkás
lakik, és vagy 10---12 csendőrrel az élén megrohanta
az uccán álldogáló és sétáló munkásokat s Kosík
képviselő figyelmeztetése és tiltakozása dacára
8 munkást letartóztatott, akiket 24 óráig fogva
tartottak. Másnap az 1300 munkás deputációt
küldött Ipolyságra az expoziturához, hogy a
bértárgyalásokat megsürgessék és interveniáljanak
az ártatlanul letartóztatott munkások szabadon
bocsátása érdekében. Gregor komiszár azonban a
munkások kiküldötteit nem volt hajlandó fogadni
dacára annak, hogy ezen a napon hivatalos fogadó
nap volt. Ezek után a munkások legnagyobb
rendben eltávoztak, de alig ért a 8 tagú deputáció
az uccára, Gregor komiszár 5 csendőrt küldött
utánuk és azon a címen, hogy fölvonulást rendez-
tek, valamennyit leigazolták és letartóztatással
fenyegették meg őket.

A következő napon, azaz 22. -én a munkások
szakszervezetei Gregor komiszárnak bejelentették,
hogy hol van a munkások strájktanyája, ezt azon-
ban ő nem volt hajlandó tudomásul venni és ki-
jelentette, hogy mindennemű csoportosulást meg-
tilt.

Kérdezzük a miniszter urat:

1. Van-e tudomása Gregor komiszár diktáto-
arikus, antidemokratikus, munkásellenes tény-
kedéséről ?

2. Hajlandó-e, miniszter úr, sürgősen elrendelni
a vizsgálatot Gregor komiszár ellen?

3. Hajlandó-e, miniszter úr, sürgősen intézkedni,
hogy a munkások demokratikus jogai tiszletben
tartassanak ?

4. Mit hajlandó a ministzer úr tenni, hogy a
jövőben hasonló esetek elő ne forduljanak ?

Praga 1936 április 23. -án.

Kosik,

B. Köhler, Hodinová-Spurná, Vodička, Śliwka, Ma-
chačová, Dvořák, Schmidke, Borkaňuk, Beuer, Kli-
ment, Dr. Jár. Dolanský, Synek, Šverma, Dölling,
Krosnář, Široký, Slanský, Zupka, Klíma, Valló,
Nepomucky.

17

Původní znění ad 424 VIII.

Interpellation

des Abgeordneten Beuer
an den Innenminister

über das Verbot des Vortrages des Ge-
dichtes "Die Weber" von Heinrich Heine.

Der Gesangverein "Liedesfreiheit Hanichen ver-
anstaltete am Samstag den 4. April 1036 einen
Kulturabend. In das Programm sollte aus Anlaß
des 80. Todestages des größten deutschen Lyrikers
Heinrich Heine sein berühmtes und in der ganzen
Welt bekanntes Gedicht "Die Weber" aufge-
nommen werden. Die Reichenberger Polizeidirek-
tion hat den Vortrag dieses Gedichtes mit Rücksicht
auf die Einhaltung freundnachbarlicher Beziehun-
gen zum deutschen Reiche verboten.

Dieses Gedicht wurde bereits in Millionen Auf-
lagen gedruckt und wird seit 9 Jahrzehnten in
fast allen Kultursprachen der Welt vorgetragen.
Das engste politische und militärische Bündnis
zwischen dem alten Österreich und dem kaiser-
lichen Deutschland wurde von keiner österreichi-
schen Behörde zum Anlaß genommen, den Vor-
trag dieses Gedichtes zu verbieten. Es gehört eine
vollkommene Unkenntnis deutschen Kulturschaf-
fens dazu, um ein solches Verbot auszusprechen
und dem Innenministerium untergeordnete Be-
hörden vor der ganzen Kulturwelt mit Ausnahme
Hitlerdeutschlands bloßzustellen. Wir fragen da-
her den Herrn Minister:

1. Stimmt er mit dem erwähnten Verbot grund-
sätzlich überein?

2. Ist er bereit, der Reichenberger Polizei-
direktion solche Instruktionen zu geben, damit die
Verbotspraxis von Grund aus geändert werde?

Prag, am 25. April 1936.

Beuer,

Hodinová-Spurná, Vodička, Sliwka, Synek, Kosik,
Machačová, Široky, Kliment, Schmidke, Borkaňuk,
Dr. Jar. Dolansky, Nepomucky, B. Köhler, Šverma,
Slansky, Dölling, Zupka, Vallo, Klima, Schenk.

Původní znění ad 424/ХIV.

Интерпеллящя

депутата д-ра С. А. Фенцика
Министру ЗемледЪлья

по вопросу объ охран-в охоты и возм-в-

щешю убытковъ, причиняемыхъ дикими

зверями, на Подкарпатской Руси.

1. Вопросомъ чрезвычайной важности
для Подкарпатской Руси является охрана
полезнаго и цъннаго звъря, богатства на-
шихъ карпаторусскихъ лъсовъ. Не менье
важнымъ является вопросъ о возмъщенш
убытковъ, причиняемыхъ дикими звъря-
ми нашимъ земледъльцамъ. Эти два во-
проса необходимо урегулировать такъ,
чтобы они не шли въ ущербъ одинъ дру-
гому и были удовлетворены справедли-
выя требовашя населетя.

2. Въ течеже 17 послъднихъ Л-БТЪ Ми-
нистерствомъ Земледълья не дано ничего
существенно новаго, что способствовало
бы разведетю цъннаго зв'Ьря, охранъ
права охоты и обеспечило бы интересы
населетя. Примънеше на Подкарпатской
Руси охотничьихъ законовъ, дъйству-
ющихъ въ историческихъ земляхъ, дале-
ко не соотвътствуетъ мъстнымъ услов!-
ямъ Подкарпаторусскаго края. Сокраще-
н!е периода охоты на нъкоторыхъ звърей
безъ другихъ мъропр1ят1й не можетъ
дать положительныхъ результатовъ.

3. Если мы не видимъ заботы и дъя-
тельности въ области экономическаго со-
стоян1я нашихъ лъсныхъ богатствъ, то
съ другой стороны не видимъ и заботы
о защитъ труда земледельца отъ звърей.
Послъдшй вопросъ является вопросомъ
чрезвычайной важности и требуетъ стро-
гаго урегулировашя новымъ яснымъ
и детально разработаннымъ закономъ.
Убытки причиняемый дикими звърями не
такъ малы и за 17 лътъ составили гро-
мадную сумму, на которую уменьшилось
благосостояше населетя, богатство края
и республики. Развращающе и возбужда-
юще дъйствуютъ пр!ъзды высокопостав-
ленныхъ и богатыхъ лицъ на охоту на
дикихъ кабановъ и медвъдей, которые
выкармливаются на поляхъ, обработан-
ныхъ мозолистыми руками бъднъйшей
части нашего земледъльческаго населе-
Н1Я. Въ наши дни, дни тяжелаго кризиса
и безработицы, этотъ вопросъ стано-
вится еще болъе острымъ и нельзя за-
ставлять населеше жертвовать един-
ственнымъ жизненнымъ ресурсомъ -
убогимъ урожаемъ на кормежку звврей.
Только внимательное изучеше затрону-
тыхъ вопросовъ, пользоваше знан!ями
науки и спещалистовъ, использован!е
знан!я и опыта мъстныхъ людей, дадутъ
возможность урегулировать ихъ, способ-
ствуя съ одной стороны охранъ и увели-