hat die Bevölkerung in berechtigte Empörung versetzt. -----------
Prag, am 24. Dezember 1922.
Babel, Hadelc,
Hrubý, Kuhn, Čižinská, K. Procházka, Vallo, Dvořák, Tyll, Śliwka, Gottwald, Hruška, Krosnář, Zápotocký, Kliment, Novotný, Russ, Steiner, Török, Kopecký, Štětka,
Původní znění ad 2153/ V.
Törők Pál képviselő és társai
interpellációja
az igazságügyminiszterhez az ungvári cenzúra kobzási gyakorlata ügyében.
A Karpatska Pravda 1932. dec. 4-iki 50. számának, mellékleitéböl az ungvári cenzura a következőikéit kobozta el:
Az 1. oldalon:
«Цраиюючi селяне, нас чеська i домашня буpжуазiя привела на чистих жебракiв. За три роkи кризы ви утратили cноi маетkи, свою худобу, обiдралгись, збиднили и задовжились по вуха. Тепер банки и лихвари коли лише захочуть, то продадутв ваше остание майчо пид бубень и перетворять вас у голих рабив».
А 2. оldalom:
«В Миж. Анши селяне масово вимагали аби экзекутор з жандармами припинили экзекуцию, а на це жандарми видповили горячим оловом... ».
А 3. оldаlоm:
«Колиб не бупо масовой боротьби працюючих, дальше працююче селянство гнилоб по тюрмах за хврост и кари, «Латориця», помищики и держава лупиливб ьид селян за земли и пасовиська дванатцяту шкиру. Коротко кажучи, трудящий чоловик
повилъно конавби пид ЧОбОТОМ ТЯЖКИМ ЧеСЬкой домашной буржуазий. А 4. obladon:
«Але наша боротъба була не лише боротьбою за часткови домагания, але також проти политичното и национального пригничения трудящих мас чеськими империялистами. Ми масовими виступами боролись не лише проти того, що в нас бильше безробиття, що наши безробитни не дистають и таку жебрачу пидпору, як одержуготь безробитни в чеських краях, не лише лроти того, що в нас податки зростають скорше, ниж на Чехах и Морави, що наш селянин мусить продавати свой вироби дешевше, а плагили шроценти виши пиж в чеських краях. Трудящи масово боролись також проти чеських жандармив, проти чеських полицайв, проти чеських урядникив, яких чеськи империалисти дали богато бильше, ниж на таке число населения
припадав их в готоричних краях. Масовими виступами боролись проти чесъких шкил на наших селах, проти всих способив чехизации нашего життя. Наша боротьба була одинокою боротьбою за национальне визволення з пид ярма чеських имис-
риялистив».
А 6. oldanom:
«За остаиний час чеськи империялисти при допомоци свойого державного апарату стараються здушити революцийний рух найжестокишим террором. Буржуазия старавтъся застрашити голодуючих арештами, переслидованиям та кровопролиттями. Лише до одного року стрилялося до працюгочих в Хусти, Туря-Пасици и Ниж.. Апши. За останний рик вси тюрми на Пидкарпатти були переповнени людьми, яки не хотили спокийно умярати з голоду и боролись за свое життя. Окружни уряди стали засипати наши села карами за виступи на нот. урядах з своими домаганиями. На протязи шести мисяцив було розпущено СПС, Червону Помич, Ро битничу помич, Союз комунистичной молоди, Цен-
тралю Червоних профспилок и парешти Союз приятелив Радсоюзу, Ливу фронту в Ужтороди и Мукачеви Державний апарат чеських империялистив не позволяе ни зборив, ни конференций комунистичний партии, аби працюючи не дизпались про буржуазни шахрайства. Все це служить для того, аби найто- , стрибим терором видстрашити працюючих вид боротьби. Але батнутами и кулями пращоючих накормити не можна. Буржуазия сама знае, що на жаидармських штиках своего панства над трудящими не вдасться. На буржуазний терор робитники и селяис тдпотдають ще енергийнишого боротьбою, бо инакше загрожув им загибель».
А 7. oldalon: |
«а воротами працюючого селянства в ти, яки иакладають на нас стало билши податки, яки посилають нам екзекуторив, яки видають гяжки мильлиони на жандармерию, полицию, уряднтав, на подготовку имперялистичной войни, але не хочуть дат допомогу голодуючим и безмитний довиз зерна працюючим. Причиною нашой нужди е капиталистичний порядок, в якому анують банкири, фабриканте, помиштики и куркули, в якому в пригничено роботников, прац селян и трудящих».
А 8. oldalon:
«Працюючи хочуть ришати про вси господарськи,
политичны культурни справи, вони не автономии хочуть, а птовнс право на национальне самовизна-
.
А 9. оldalon:
«Працюючи маси низнали одиноку правильну дороту киншньои биди, обеднали свои сили и боролись не лише за часикови домагания, але також за остаточне усунения буржуазного порядку разом з буржуазию. Вони пид проводом комунистичной партии почали витворювати могутний национально визволный рух з пид ярма чеських импе-
риалистов».
А 12. оldalon:
«Яка е пригноблеиа нид польським фашизмом Пилсудського, шд чоботом румунських бояр, пид чеськими импераяластами, але якой бильша частина
иже виаволилаюя з ярм росийсъкой и свои власнои буржуазии мае свою державу-».
А 15. оldon:
«Над своим гробом провокуе вийну проти першой краины робитниюв и селян и для цього роздувае националний шовинизм, аби агмаядйно пидготовиш на гарматне мясо. Тому най нас не лякае ни терор, ни буржуазш зверства. Ще енергичние мобилизумо якнайширми трудями маси до безпощадних и фашучих боив:
проти поневолейя и визисжу працюючих мас чеоьжими империялистами и домашньои буржуазиею!
Проти терору и переслидовання революцийного Уху!
Геть з обманом автономивю!
Боримся за цилкщвити самовизнйчення трудяпцих мас Пидкарпатгя!
«На буржуазии кривавий терор, на буржуазии оггроби розбити наш фронт робитав и селян видновишге ще енергичного мобилизацийню трудящих маг, ще масовшимп походами па уряди».
«Проти акции русотяськой буржуазии за «рускив» пидручники организуйте шкильни страйки своих дитей».
Tekintettel arra, hogy fentebb felsorolt idézetek csupán tényeket állapítanak meg, vagy csakis teoretikusan, boncolgatnak egyik, vagy másik kérdést, alulirottak kérdik:
1. ) Helyesli-e a minizteir ur az ungvári cenzura ilyen kobzási gyakorliatát?
2. ) Hajlandó-e a miniszter ur megfelelő utaisitást adni az ungvári cenzúrának, hogy az eddigi gyakorlatával felhagyjen?
Praha, 1932, dec. 10.
Török,
Sliwka, Vallo, Krosnář, Kopecký, Kliment, Zápotocký, dr. Stern, Štětka, Hodínová-Spurná, J. SvOboda, Hruška, Šťourač, Hrubý, Novotný, Juran, Kuhn, Russ, Kubač, Steiner, Hadek, Čižinská.